Самореалізація та розвиток особистості учня і вчителя шляхом використання потенціалу краєзнавства та музейної діяльності.

Проблема: використання потенціалу краєзнавства та музейної діяльності для самореалізації та розвитку особистості.

Мета: формування освіченої творчої особистості, яка зможе самореалізуватися у суспільстві; виховання національної свідомості, патріотизму, високих  моральних якостей, міжетнічної та міжконфесійної толерантності.

Актуальність: наше суспільство зараз відчуває гостру потребу у всебічно розвинутій, креативній, патріотичній молоді з високими моральними якостями. Ця тема дуже актуальна, бо краєзнавча робота та музейна діяльність сприяють національному вихованню учнів, формують у них почуття патріотизму;   вчать шанувати свій  та інші народи, що здавна проживали в Україні;  дають можливість дізнатися про минуле нашого краю, вчитися на прикладі життя і діяльності наших видатних земляків.   

 Основні форми краєзнавчої роботи:

1.     Діяльність музею:

- екскурсії;

- тематичні зустрічі

- співпраця із ЗМІ;

- Дні відкритих дверей;

- тематичні виставки;

- співпраця з Мелітопольським краєзнавчим музеєм

  та консультації з Запорізькими обласними краєзнавчим

  та художнім музеями;

-         дослідження та використання в роботі архівів

    Державного архіву Запорізької області.

2.     Напрями гурткової роботи:

-         пошукова;

-         дослідницька;

-         лекторська;

-         екскурсійна;

-         етнографічна;

-         археологічна;

-         реставраційна;

-         волонтерська;

-         редколегія.

Молоде покоління тільки тоді стане свідомою  частиною народу, коли матиме глибокі почуття до своєї землі, глибоку повагу до вікових народних традицій – невичерпних джерел духовності, моральності та культури для сучасної молоді. Знання рідного краю збагачують людину, виховують  відданість Вітчизні. Саме краєзнавство є безцінною скарбницею збереження історичного досвіду багатьох поколінь, всього того найкращого, що витримало випробування часом. Залучення школярів до музейної справи збагачує їхній духовний світ, формує відчуття причетності до збереження історичної спадщини краю, дає можливість кожній дитині самореалізуватися, виявити свої здібності і таланти.

Матеріали регіональної науково-практичної  конференції «Алєксєєвські краєзнавчі читання» присвяченої 100-річчю від Дня народження А.А.Хижняка.

        
Відомий український історик і громадський діяч М.С.Грушевський  вважав, що без краєзнавства немає державності. А діяльність шкільного історико-краєзнавчого музею і  заняття учнів в гуртках краєзнавчого напряму сприяють  формуванню активної громадянської позиції молодого покоління, полікультурному вихованню  патріотів з високими моральними якостями.